"Цели нашего Бога грандиозны,
Его любовь непостижима,
Его мудрость бесконечна,
а силы Его безграничны;
поэтому у Святых есть причина
радоваться и торжествовать.”
Джозеф Смит
Помоги мне в себя вникать
И судить себя в свете Слова.
Ты мне дал Свою Благодать
И творением сделал новым.
Равнодушной быть не хочу,
Не желаю души беспечной.
И в молитве к Отцу шепчу:
- Соверши меня к жизни вечной.
Знаю, в плоти моей живёт
Атакующий грех лукавый.
Дух же праведный и живой
Любит Истину Божьей Славы.
Триединства причастницей став,
Перед святостью благоговею.
Чтоб носить в себе Образ Христа,
Я молюсь, и смиряюсь, и верю.
Жажду святости я Твоей
О, Владыка души спасенной,
Благодати святой Елей
Изливающий в дух от Трона.
Ты на Дланях меня записал,
За мой грех претерпел побои.
Избавитель мой, Славы Царь,
Ты стал вечной моей Любовью.
“Подумайте о самой чистой, самой всеобъемлющей любви,
которую вы только можете вообразить. Теперь умножьте эту
любовь на бесконечность – вот мера Божией любви к вам.”
Дитер Ф. Ухтдорф
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 1917 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
