Коли годинник твій північ руша,
І час стрибає із стрілки в пітьму,
В прекрасне тягнеться кожна рука…
Кому?…
Кому віддати буденність свою?
Чужі машини, за вікнами – ніч…
І б’ється серце в нерівнім бою
Сторіч.
ІІ
Якби злетіти… Від зламаних крил
Повітря градом, вітрами шумить.
Під вічним небом гора чорних брил –
Лиш мить.
Лиш мить живемо. Навколо краса:
Біжу по хмарах, від щастя – сміюсь.
У світі творить Свої чудеса
Ісус.
Пр-в:
Відкинуть смуток, і очі відкрить.
Горить зорею безвимірний світ.
Лечу по небу. У серці дзвенить
Політ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свобода - Людмила Солма
*) Примечание:
*КвAрта (лат. quarta/pars/ четверть) – в т.ч. и фехтовании,
как один из приемов парирования и выпада.
*Иллюстрацией - чужое понравившееся фото из Интернета, авторство мне неизвестно.
*Есть СВОБОДА - умирать
С голоду, СВОБОДА
В неизвестности сгорать
И дряхлеть из года в год.
Мало ли еще СВОБОД
все того же рода... (Н.И.Оцуп 1894-1958)
